John 12 in Nkonya
1 Ilesi nkensíé abʋgyi Israelfɔsʋ Katsʋn Nkɛ a, Yesu lɔ́yɔ Lasaro amʋ́ʋ́ ɔlɔkʋsʋ́a tsu afúlitɔ ámʋ wúlutɔ Betania.
2 Mʋ́ ntʋ́pwɛsʋ bɔtswɩ ɔpʋ́nʋ́ há mʋ. Marta léye atogyihɛ ɔpʋ́nʋ́ ámʋ asɩ. Lasaro mʋa ahá ámʋ́ʋ́ bɛtɩ ámʋ bɔwa ɩbɩ gyi atɔ́ Yesu wá.
3 Ɩnʋ Maria lɔ́pʋ ofobí fánfáánfán ánɩ́ ɩbʋ ibíá prɛntʋa yílé ɔbɔ bɛtsɛɩ́ wʋ́lɩ́ Yesu ayabisʋ, ɔlɔpʋ mʋ nwunsʋ-imi tsítsi mʋ́. Ofobí ámʋ ɔfan lɔhɔ wóyí ámʋtɔ fɛ́ɛ́.
4 Támɛ Yuda Iskariot, ogyi Yesu akasɩ́pʋ́ amʋtɔ ɔkʋlɛ, ɔbɛ́lɛ Yesu há ámʋ mʋ́ lɛ́blɩ́ ɔbɛ́ɛ,
5 “Ofobí ánfɩ bʋ bíá. Ntogyi sʋ́ bʋmɛfɛ mʋ́, pʋ́ kɔ́ba amʋ há ahiánfɔ? Mʋ́ bíá bɔ́bwɛ ɔbakʋ́lɛ ofi ɔkʋlɛ akatua.”
6 Megyí ahiánfɔ nwewúun sʋ Yuda dɛ́ asʋ́n ánfɩ blɩ́. Owikplu ógyi sʋ. Mʋ wá sika okentebi bʋ, otetsíá wí kʋ lɛ́ mʋ́tɔ́.
7 Yesu lɛ́blɩ́ ɔbɛ́ɛ, “Mlɩsi mʋ ɔpʋ ofobí ánfɩ wʋlɩ mɩ́ ha mɩ́ opulákɛ́.
8 Ahiánfɔ mʋ́ bétsiá mlɩ wá ekekegyíɛkɛ, támɛ mɩ́ mʋ́ mméetsiá mlɩ wá yɔ́.”
9 Yudafɔ tsɔtsɔɔtsɔ bonu ánɩ́ Yesu laba Betania. Mʋ́ sʋ begya ɔkpa yɔ́ mʋ ɔkɩ́kpa. Megyí mʋ nkʋlɛ sʋ bɔyɔ́ ɩnʋ. Bɛyɛ́kɩ Lasaro amʋ́ʋ́ Yesu lɔ́kʋsʋ́a tsu afúlitɔ ámʋ ɛ́.
10 Mʋ́ sʋ Bulu igyí ahapʋ́ dɛhɛn amʋ bɔbwɛ agywɩɩn bɛɛ bɔ́mɔ Lasaro ɛ́.
11 Tsúfɛ́ mʋ kʋsʋ́a tsu afúlitɔ sʋ Yudafɔ tsɔtsɔɔtsɔ bʋdɛ ɔma yinkí bɔhɔ Yesu gyi.
12 Ɔyɩ kɛhɛ a, ɔdɔm amʋ́ʋ́ baba nkɛ ogyíkpá amʋ bonu ánɩ́ Yesu ɔbá Yerusalem.
13 Mʋ́ sʋ bɛka mbláa, bɔpʋ ɔkpa beyéfia mʋ. Bʋdɛ okitikíti bɛɛ, “Hosiána! Bulu oyúla ɔhá anfɩ́ ɔna anɩ Wíe Bulu dátɔ́ ɔbá ánfɩ! Bulu oyúla Israel Owíe amʋ!”
14 Yesu lénya afrímú ɔkʋ, ɔlɔdʋ bian mʋsʋ, fɛ́ alɩá bɔwanlɩ́n wá Bulu asʋ́ntɔ́ bɛɛ,
15 “Sionfɔ, mlɩmánya ifú! Mlɩ Wíe dɩ́n afrímú ibísʋ́ ɔbá á!”
16 Yesu akasɩ́pʋ́ amʋ bʋmɔkɔsɩ́ nú asʋ́n ánfɩ asɩ. Támɛ brɛ́á Bulu lɔ́kʋsʋ́a Yesu tsú afúlitɔ, wá mʋ numnyam ɔma a, bɛkaɩ́n ánɩ́ bɔwanlɩ́n asʋ́n ánfɩ tsú mʋ ɩwɩ. Mʋ́ bɔbwɛ há mʋ a.
17 Aha ánɩ́ bobuo Yesu brɛ́á ɔlɛtɩ Lasaro fúli-ɔbɔ́tɔ́, kʋ́sʋ́a mʋ tsú afúlitɔ bɔyɔ mʋ́sʋ́ dá asʋ́n ánfɩ ɔkan.
18 Ɩ́nɩ sʋ ɔdɔm amʋ beyéfia mʋ nɩ. Bonu ánɩ́ alabwɛ́ osúna anfɩ.
19 Farisifɔ amʋ bɛbláa aba bɛɛ, “Mlɩlawun ánɩ́ anɩlabwɛ́ kásíán. Mlɩkɩ, ahá fɛɛ bayɔ́ bʋbuo mʋ o!”
20 Griikifɔ akʋ bʋbʋ ahá ámʋ́ʋ́ bɛba Bulu osúmkpá Yerusalem Israelfɔsʋ Katsʋn Nkɛ ámʋtɔ.
21 Bɔyɔ Filipo ánɩ́ otsu Betsaida ánɩ́ ɩbʋ Galilea ɔmátɔ́ wá yɛ́bláa mʋ bɛɛ, “Owíé, anɩdékléá abówun Yesu.”
22 Filipo lɛ́bláa Andrea, mʋa mʋnyɔ bɛyɛ́bláa Yesu.
23 Yesu lɛ́bláa amʋ́ ɔbɛ́ɛ, “Brɛ́ lafʋn ánɩ́ bɔ́wa Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ámʋ numnyam.
24 Ɔnɔkwalɩ ndɛ mlɩ bláa. Nɩ́ kpolibí mɔkʋ́wíé ɔbɔ́tɔ́, ɩkwɛ, plɔ́ á, kpoli ibi-kʋlɛ amʋ kɛ́n igyi. Támɛ nɩ́ ɩkwɛ, plɔ́ á, ɩtɔbwɛ́ abí tsɔtsɔɔtsɔ.
25 Nɩ́ ɔkʋ tɔdwɛ́ mʋ nkpa ɔyɩ́ ánfɩtɔ á, ɔbɔ́hʋlɩ́ɩ mʋ́. Nɩ́ ɔkʋ ɛ́ tamadwɛ́ mʋ nkpa á, obénya nkpa ánɩ́ ɩtamatá.
26 Nɩ́ mlɩtɔ ɔkʋ ɔbɛ́ɛ mósum mɩ́ á, ilehián ánɩ́ obóbuo mɩ, mɛ́nɩ obétsiá ɔtɩ́nɛ́á mbʋ. Nɩ́ ɔkʋ dɛ́ mɩ́ sum á, mɩ́ Sɩ́ ɔbɔ́wa mʋ numnyam.”
27 Yesu lɔ́yɔ mʋ́sʋ́ ɔbɛ́ɛ, “Séi á, asʋ́n dɛ́ mɩ́ klʋn háan! Amansʋ nɛ́blɩ́? Blɩ́ ntɛblɩ́ mbɛ́ɛ, Mɩ́ Sɩ́, lɛ mɩ́ tsu asʋn wunhɛ anfɩtɔ lóó? Ó-o, mʋ́ sʋ nɛba nɩ.
28 Mɩ́ Sɩ́, wa fʋ́ ɩwɩ numnyam!” Ɩnʋ á, ɔmɛ ɔkʋ lótsu ɔsʋ́sʋ́ ba ɔbɛ́ɛ, “Nawá mɩ́ ɩwɩ numnyam dodo. Nɛ́trá wa mʋ́.”
29 Brɛ́á ɔdɔm amʋ́ʋ́ bʋlɩɩ́ ɩnʋ ámʋ bonu ɔmɛ amʋ a, bɛblɩ́ bɛɛ “Ɔpráda lapʋ́tɩ́.” Akʋ ɛ́ bɛɛ, “Bulu-ɔbɔpʋ lábláa mʋ asʋ́n!”
30 Ɩnʋ Yesu lɛ́bláa amʋ́ ɔbɛ́ɛ, “Mlɩ sʋ ɔmɛ anfɩ lalɩn, megyí mɩ́.
31 Brɛ́á Bulu obégyi ɔyɩ́tɔ́fɔ asʋ́n nɩ́. Brɛ́á Bulu ɔbɛ́kplɩ́ Ɔbʋnsám, ɔyɩ́sʋ́ ogyípʋ́ amʋ obíásʋ́ nɩ́.
32 Támɛ mɩ́ mʋ́ á, nɩ́ bɛdá mɩ́ mántá oyikpalíhɛsʋ, tsú mʋ́ lɩ́ɩ́ á, nɛ́kpa ahá fɛ́ɛ́ ba mɩ́ ɩwɩ wá.”
33 (Yesu lɛ́blɩ́ asʋ́n ánfɩ pʋ́súná lowu oduá mówu.)
34 Ɩnʋ ɔdɔm amʋ bɛfɩtɛ́ mʋ bɛɛ, “Anɩ mʋ́ anɩlónu tsú anɩ Mbla ɔwʋlʋ́ ámʋtɔ ánɩ́ Kristo, (ɔhá ámʋ́ʋ́ Bulu ladá mʋ ofúli amʋ) obétsiá brɛ́ fɛ́ɛ́. Mʋ́ ntogyi sʋ fʋ́dɛblɩ́ fɛɛ, ilehián ánɩ́ bɛdá Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ámʋ mántá oyísʋ́, tsú mʋ́ lɩ́ɩ́? Ma gyí Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ámʋ?”
35 Yesu lɛ́bláa amʋ́ ɔbɛ́ɛ, “Brɛ́ kpalobí kʋ pɛ́ ɩlasí ánɩ́ Wankɩ amʋ ɔbɛ́trá tsiá mlɩ wá. Ɩ́nɩá Wankɩ amʋ trá ɔbʋ mlɩ wá á, mlɩnatɩ wankɩ amʋtɔ, mɛ́nɩ owí mɛ́ɛta wá mlɩ. Tsúfɛ́ ɔhá ánɩ́ ɔna oklúntɔ tamabɩ́ ɔtɩnɛ́á ɔyɔ́.
36 Brɛ́ ánfɩ wankɩ amʋ trá ɔbʋ mlɩ wá á, mlɩhɔ mʋ gyi, mɛ́nɩ mlɔ́bwɛ wankɩ amʋ abí.” Brɛ́á Yesu lɛ́bláa amʋ́ asʋn anfɩ tá á, ɔlɛnatɩ́ yéŋaín.
37 Ɩ́nɩá ɔlɔbwɛ osúna tsɔtsɔɔtsɔ amʋ́ ansɩ́tɔ́ ó á, bʋmɔhɔ mʋ gyi.
38 Ɩ́nɩ lɛ́ha Bulu ɔnɔ́sʋ́ ɔtɔɩ́pʋ́ Yesaia asʋ́n ámʋ́ʋ́ ɔlɛblɩ́ tswɩ dodo amʋ lɛ́ba mʋ́tɔ́. Ɔbɛ́ɛ, “Anɩ Wíe, ma láhɔ asʋ́n ámʋ́ʋ́ anɩlɛ́blɩ́ ámʋsʋ gyi? Ma anɩ Wíe lalɛ́ mʋ túmi súná?”
39 Mʋ́ sʋ bʋmɛtálɩ́ hɔ Yesu gyi, tsúfɛ́ Yesaia lɛ́trá blɩ́ ɔbɛ́ɛ,
40 “Anɩ Wíe Bulu lahá bʋmedéwúun, bʋ́mɛdɛ́ asʋ́n nu, Mʋ́ sʋ bʋmóowun atɔ́, bʋmóonu asʋ́n, mɛ́nɩ bɛ́damlí ba mɩ́ wá, nɛ́tsa amʋ́ ɩlɔ.”
41 Yesaia lówun Yesu numnyam. Mʋ́ sʋ ɔlɛblɩ́ asʋ́n ánfɩ tsú mʋ ɩwɩ nɩ́.
42 Mʋ́ ó á, Yudafɔ ahandɛ amʋ tsɔtsɔɔtsɔ bɔhɔ mʋ gyi, támɛ bʋmɛlɛ amʋ́ hógyi ɔwan. Tsúfɛ́ benya ifú ánɩ́ Farisifɔ ámʋ bɛ́bɩ amʋ́, gya amʋ́ lɛ́ amʋ́ ofíakpa.
43 Tsúfɛ́ bʋtekle bɛɛ ahá bʋkánfʋ amʋ́ dʋn ánɩ́ Bulu ɔbɛ́kanfʋ́ amʋ́.
44 Yesu lɔ́kplʋn blɩ́ ɔbɛ́ɛ, “Megyí mɩ́ nkʋlɛ ɔhagyíɔha ánɩ́ ɔlɔhɔ mɩ gyi déhógyi. Ɔhá ámʋ́ʋ́ ɔlɔwa mɩ́ sɩ́sɩ́ ámʋ ɛ́.
45 Ɔhagyíɔha ánɩ́ ɔdɛ mɩ́ wúun dɛ́ ɔhá ámʋ́ʋ́ ɔlɔwa mɩ́ sɩ́sɩ́ ámʋ ɛ́ wúun.
46 Naba ɔyɩ́ ánfɩtɔ fɛ́ wankɩ, fɛ́kɩ ɔsʋlʋ́ʋ anfɩsʋ ɩwankɩ, mɛ́nɩ ɔhagyíɔha ánɩ́ ɔlɔhɔ mɩ gyi méesin oklúntɔ.
47 Nɩ́ ɔkʋ onú mɩ́ asʋ́n, támɛ omegyi mʋ́sʋ́ á, megyí mɩ́ ɔbɛ́ha mʋ ɩpɔ́n. Tsúfɛ́ mmɛba asʋ́n ogyíkpá. Ahá nkpa ɔhɔ́kpa nɛba.
48 Ɔha ánɩ́ okíná mɩ́, ɔmɔhɔ mɩ́ asʋ́n ɛ́ bʋ asʋ́n ánɩ́ bɔ́pʋhá mʋ ɩpɔ́n. Mɩ́ asʋn blɩ́hɛ́ amʋ ɩbɛ́ha mʋ ɩpɔ́n ɛkɛ tráhɛ amʋ.
49 Tsúfɛ́ megyí mɩ́ onutó túmi nɔpʋtɔ́ɩ́. Mɩ́ Sɩ́ lɔ́wa mɩ́ sɩ́sɩ́. Mʋlɛ́ha mɩ́ asʋ́n ánɩ́ mblɩ́ɩ, pʋ́ alɩá mblɩ́ɩ mʋ́.
50 Nyin ánɩ́ mʋ asʋ́n ámʋ ɩtɛhá nkpa ánɩ́ ɩtamatá. Mʋ́ sʋ asʋ́n ánɩ́ ɔtɔwá mɩ́ blɩ́ kóún ntɛblɩ́.”