1 Kings 2 in Boko

1 Kɛ́ Davidi gagↄↄ kãikũ̀, à lɛdìlɛ a nɛ́ Salomↄↄɛ à mɛ̀:

2 Málɛ gɛ́ gɛ́kĩi. Sↄ̃dilɛ, níↄ dɛ gbɛ̃́ kàsaa ũ!

3 Nìliↄ Dii ń Lua yãdilɛnɛↄ kũa, níↄ táa'o lá a yeiwa, níↄ aà ↄtondↄkĩi gwa, níↄ aà yãdilɛaↄ kũa ń aà ikoyãↄ ń aà yã'onɛↄ, lá a ku Mↄizi ikoyã láuwa, yã́ pↄ́ ńlɛ kɛ píi iↄ bↄ maa, n tá píi iↄ na.

4 Màa Dii a yã́ pↄ́ a òmɛɛ papa à mɛ̀, tó ma nɛ́ↄ ńzĩa kũa dↄ̃, mɛ́ aalɛ táa'o lá á yeiwa sĩana, mɛ́ an sↄ̃ kuwa, ma buiↄ aaↄ kpaa Isailiↄ kpalau gↄↄpiiɛ.

5 Ń yã́ pↄ́ Zeluia nɛ́ Yoabu kɛ̀mɛɛ dↄ̃, lá à Isaili zĩgↄ̃ↄ dↄaana gbɛ̃ↄn plaↄ dɛ̀dɛ, Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ ń Yɛtɛɛ nɛ́ Amasao. À gbɛ̃́piↄ dɛ̀dɛ, an au fã̀ aà asana ń aà kyaleↄwa. I kɛ sↄ̃ zĩ guu no.

6 Yã́ kɛɛ̀ n ↄ̃nↄ lɛ́u. Ńsu to aà mikã dadau, i gbasa ta bɛdau niɛ guuo.

7 Gbɛ̃kɛkɛ Galada gbɛ̃́ Baazilai nɛgↄ̃ɛↄnɛ. Ǹ ń dilɛ gbɛ̃́ pↄ́ áↄ pↄble sãnuↄ guu, asa aamɛ aa zɛ̀manↄ gↄↄ pↄ́ málɛ bàalɛ n vĩ̀i Abisaloũɛ.

8 Bɛ̃yãmɛɛ bui Gela nɛ́ Simɛi, Bauliũ gbɛ̃́ kunnↄ lↄ. À ma ka pãsĩpãsĩ gↄↄ pↄ́ málɛ gɛ́ Maanaiũ. Kɛ́ à mↄ̀ dàmalɛ Yuudɛ̃i, ma lɛgbɛ̃̀ɛ̀ ma mɛ̀ ń Diio má aà dɛo.

9 Ń beeo ńsu ǹ aà to we swã́gagasaio. Ń ↄ̃nↄ, lá ńyↄ̃ kɛ ǹ tↄsiwà aà ta bɛdau, ń dↄ̃.

10 Ɔ̃ Davidi gà. Yelusalɛũ fã́ani pↄ́ wà aà vĩ̀u ↄ̃ wì mɛ Davidi wɛ̃́lɛ.

11 A dɛ Isailiↄ kía ũ wɛ̃̀ blaɛ, Hɛblↄ̃ wɛ̃̀ sopla, Yelusalɛũ wɛ̃̀ baakwi ń àaↄ̃o.

12 Salomↄↄ mɛ́ gↄ̃̀ kía ũ a mae gbɛu, a ku kpalau gíũgiũ.

13 Agita nɛ́ Adonia gɛ̀ Salomↄↄ da Basɛba lè, ↄ̃ Basɛba aà là à mɛ̀: Aafia n mↄa? A wèwà à mɛ̀: Aafiaɛ!

14 Adonia ɛ̀a mɛ̀: Má yãvĩ mà onɛ. Basɛba mɛ̀: O!

15 Ɔ̃ Adonia mɛ̀: Ń dↄ̃ kɛ́ kpala dɛ ma pↄ́ ũ yãaɛ. Isailiↄ wɛ́ dↄmazi ḿpii mà gↄ̃ kía ũ, ↄ̃ yã́ lìlɛ, ma dãuna mɛ́ kpalablè, asa Dii mɛ́ aà kpàu.

16 Tiasa yã́ mɛ̀ndo málɛ gbɛama, ńsu gí kɛimɛɛo. Basɛba mɛ̀: O!

17 Ɔ̃ à mɛ̀: Gbɛamɛɛ kí Salomↄↄwa aà Sunɛũ nↄɛ Abisaga kpaa nↄ ũ, asa a ginɛo.

18 Basɛba òɛ̀: Tↄ̀ↄ, má oɛ̀nɛ.

19 Kɛ́ Basɛba gɛ̀ kí Salomↄↄ lei Adonia yã́pi musu, ↄ̃ kípi fɛ̀lɛ gɛ̀ dàaàlɛ à kùlɛɛ̀, ↄ̃ à ɛ̀a mↄ̀ zↄ̃̀lɛ a gĩ́naa. Ɔ̃ wà mↄ̀ Basɛbaɛ ń kìlao, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ kí ↄplaai.

20 Basɛbapi mɛ̀: Yã́ yↄↄnae má vĩ mà gbɛama, ńsu gí kɛimɛɛo. Ɔ̃ kí mɛ̀: Gbɛa Naa, má gio.

21 Ɔ̃ Basɛba mɛ̀: To wà Sunɛũ nↄɛ Abisaga kpa n vĩ̀i Adoniawa nↄ ũ.

22 Ɔ̃ kí Salomↄↄ a da là à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ Sunɛũ nↄɛ Abisaga gbɛa Adoniaɛi? Kpala ńlɛ gbɛaɛ̀ we mɛ̀, asa ma vĩ̀iɛ. Ńlɛ kpala gbɛaɛ̀ ń sa'ona Abiataao ń Zeluia nɛ́ Yoabuoɛ.

23 Ɔ̃ kí Salomↄↄpi lɛgbɛ̃̀ à mɛ̀: Má sì ń Diio, tó Adonia i ga yã́ pↄ́ a gbɛ̀api yã́io, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ.

24 Lá Dii ma kpa kpalau, à ma dilɛ ma mae Davidi gɛ̃ɛ ũ, à ma bui zɛ̀dↄ lá à a lɛgbɛ̃̀wa, má sì ń Diipio Adonia gà gbãɛ.

25 Ɔ̃ kí Salomↄↄpi Yoiada nɛ́ Benaia zĩ̀, à gɛ̀ ↄtↄ̃̀ Adoniawa, ↄ̃ à gà.

26 Kí ò sa'ona Abiataaɛ: Ɛa ta n bualoũ Anato. À kũ̀ ǹ gaɛ, ãma má n dɛ gbão, asa ḿmɛ n Dii Lua kpagolo sɛ̀ n dↄaa ma mae Davidiɛ, mɛ́ n zɛaànↄ aà wɛtãa píi guu.

27 Màa Salomↄↄ Abiataa ya bↄ̀ Dii gbagbazĩu, kɛ́ yã́ pↄ́ Dii ò Ɛli bɛdeↄ musu Silo e pa yã́i.

28 Kɛ́ Yoabu a feena mà, ↄ̃ à bàalɛ̀ gɛ̃̀ Dii zwã̀akpɛ ua, à nà Dii gbagbakĩizi à a kↄ́ba kũ̀. Yoabupi zɛ̀ ń Adoniao yãaɛ, ãma i zɛ ń Abisaloũoo.

29 Kɛ́ wa ò kí Salomↄↄɛ, Yoabu bàalɛ̀ gɛ̃̀ Dii zwã̀akpɛ ua, a ku sa'okĩipi saɛ, ↄ̃ Salomↄↄ ò Yoiada nɛ́ Benaiaɛ aà gɛ ↄtↄ̃wà we.

30 Kɛ́ Benaia gɛ̃̀ Dii zwã̀akpɛ ua, a òɛ̀: Kí mɛ̀, mↄ ǹ bↄ! Ɔ̃ Yoabu mɛ̀: Aawo! Lakĩi má gau. Ɔ̃ Benaia gbɛ̃́ↄ zĩ̀ kíwa à mɛ̀: Lá Yoabu yã́zãsìan kɛ.

31 Ɔ̃ kí òɛ̀: Kɛɛ̀ lá a òwa. Ǹ aà dɛ, ní aà vĩ, kɛ́ aà gbɛ̃dɛa pã yã́ su wi mapi ń ma de bɛdeↄ musuo yã́i.

32 Dii a to aà gbɛ̃dɛa yã́ wí aà musuɛ, asa à ↄtↄ̃̀ yãesaide gbɛ̃ↄn pla pↄ́ an maa dɛalaↄwaɛ. À Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ, Isaili zĩgↄ̃ↄ dↄaana ń Yɛtɛɛ nɛ́ Amasa, Yuda zĩgↄ̃ↄ dↄaanao dɛ̀ ma mae lɛ́ saiɛ.

33 An dɛa yã́ aↄ wi Yoabu ń a buiↄ musu gↄↄpiiɛ, kási Dii aↄ Davidi ń a buiↄ ń a uao ń a kpalao gba aafia gↄↄpiiɛ.

34 Ɔ̃ Yoiada nɛ́ Benaia gɛ̀ ↄtↄ̃̀ Yoabuwa, ↄ̃ wà aà vĩ̀ a bɛ gbáau.

35 Ɔ̃ kí Yoiada nɛ́ Benaia dìlɛ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ aà gbɛu, sa'ona Zadoki sↄ̃ Abiataa gbɛu.

36 Kí gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Simɛi sìsi, ↄ̃ a òɛ̀: Bɛkpa Yelusalɛũ la, níↄ ku a guu. Ńsu bↄ wɛ̃́lɛu la ǹ gɛ́ gueio.

37 Ǹyↄ̃ dↄ̃ sã́asã kɛ́ gↄↄ pↄ́ n bua Sedↄ̃wa, n gan we. Kási n nzĩa dɛ̀ɛ.

38 Ɔ̃ Simɛi ò kíɛ: Yãmaaɛ, ma dii kí. Mapi n zↄ̀blena má kɛ lá ń òwaɛ. Ɔ̃ à gↄ̃̀ Yelusalɛũ màa gĩa gↄↄpla.

39 Wɛ̃̀ àaↄ̃ gbɛa Simɛi zↄ̀ gbɛ̃ↄn plaↄ bàalɛ̀ aa tà Maaka nɛ́ Akisi, Gata kía kĩ́i, ↄ̃ wa ò Simɛiɛ: N zↄↄ ku Gata.

40 Ɔ̃ Simɛi fɛ̀lɛ káoyè a zàa'ĩnaɛ, à gɛ̀ Akisi kĩ́i Gata a zↄpiↄ wɛɛlɛi. Kɛ́ à ń é, ↄ̃ à ń sɛ́lɛ Gata à sùńnↄ.

41 Ɔ̃ wa ò Salomↄↄɛ, Simɛi bↄ̀ Yelusalɛũ, à gɛ̀ Gata à ɛ̀a sù.

42 Ɔ̃ kí gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Simɛi sìsiɛ, ↄ̃ a òɛ̀: Má tò ń lɛgbɛ̃̀ n mɛ̀ ń sì ń Diio, ↄ̃ ma lɛzàma ma mɛ̀, zĩ́ pↄ́ n bↄ la n gɛ guei, ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ n gan we. Ɔ̃ ń òmɛɛ, yãmaaɛ, ń mà.

43 Bↄ́yãi n bↄ lɛ́ pↄ́ ń gbɛ̃̀ n mɛ̀ ń sì ń Diio n yã́ pↄ́ má dìlɛnɛo kpɛi?

44 Ɔ̃ kí ɛ̀a òɛ̀ lↄ: Vãi pↄ́ ń kɛ̀ ma mae Davidiɛ dↄngu píi. Dii mɛ́ a to vãipi wi n musu sa,

45 kási a báaadamaguɛ, i Davidi kpala zĩ́napɛlɛ gíũgiũ, aↄ láaa vĩo.

46 Kí yã'ò Yoiada nɛ́ Benaiaɛ, ↄ̃ à gɛ̀ ↄtↄ̃̀ Simɛiwa. Màa Salomↄↄ kpala zĩ́napɛ̀lɛ.