1 Kings 1 in Boko

1 Kí Davidi zikũ̀ táotao. Baa tó wà zwãa kùaàla, ĩ́ana ì gi àↄ aà dɛɛ.

2 Ɔ̃ aà ìwaↄ òɛ̀: Wá dii kí, to wà wɛ̃́ndia wɛɛlɛnɛ, aàↄ zĩkɛnɛ, iↄ n gwa, iↄ wúlɛ n saɛ, kɛ́ ĩ́ana su n dɛ lↄo yã́i.

3 Ɔ̃ wà gɛ̀ kpálɛkɛ̀ wɛ̃́ndia kɛfɛnai Isaili bùsuu píi, ↄ̃ wà bↄ̀ Sunɛũ nↄɛ Abisagawa, wa sɛ̀ sùò kíɛ.

4 Wɛ̃́ndiapiá nↄanaɛ. Ìↄ kí gwa àↄ zĩkɛɛ̀, ãma kí i aà dↄ̃ nↄɛ ũo.

5 Agita nɛ́ Adonia azĩa dìlɛ a ka, à mɛ̀ ámɛ á kpalable tia. Ɔ̃ à sↄ̃́goↄ sɛ̀ ń sↄ̃deↄ ń gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn blakwi pↄ́ aaↄ bàalɛ aaↄ dↄaaɛↄ.

6 Zaa a ku, aà mae i aà lele à mɛ bↄ́yãi ńlɛ kɛ màaio. Aàpi sↄ̃ gↄ̃ kɛfɛnaɛ. Abisaloũ mɛ́ yↄ̃́ mì a kpàwà.

7 Ɔ̃ à lɛkpàaĩ ń Zeluia nɛ́ Yoabuo ń sa'ona Abiataao, ↄ̃ aa zɛ̀aànↄ.

8 Kási sa'ona Zadoki ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń ãnabi Natão ń Simɛio ń Davidi gbɛ̃naↄ ń aà dↄai nɛgↄ̃naↄ aai zɛaànↄo.

9 Adonia sa'ò ń sãↄ ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ Gbɛ̀mlɛ̃ pↄ́ kú Logɛli nibↄna saɛwa. À a dãuna kíanɛↄ sìsi píi ń Yuda pↄ́ dɛ kía ìwa ũↄ píi.

10 I ãnabi Natã sísio ge Benaia ge Davidi dↄai nɛgↄ̃naↄ ge azĩa dãuna Salomↄↄ.

11 Ɔ̃ Natã gɛ̀ Salomↄↄ da Basɛba là à mɛ̀: Ni ma Agita nɛ́ Adonia kpalablè wá dii kí Davidi dↄ̃a saio lé?

12 To mà lɛdama, lá ńyↄ̃ kɛ, ǹ nzĩa misi ń n nɛ́ Salomↄↄ pↄ́o.

13 Fɛlɛ gɛ́ kí Davidi kĩ́i, ní oɛ̀, kɛ́ à lɛgbɛ̃̀nɛ yãa sↄ̃ à mɛ̀ n nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable a gbɛu a gɛ̃ɛ ũ sↄ̃ bɛ? Àkɛa Adonia mɛ́ kpalablèi?

14 Gↄↄ pↄ́ ńlɛ yã́pi oɛ̀ ↄ̃ má mↄ́ sↄ̃, mí yã́'idia.

15 Ɔ̃ Basɛba gɛ̀ kí lè aà kpɛa, asa kí zikũ̀ɛ. Sunɛũ nↄɛ Abisaga kuaànↄ we.

16 Basɛba kùlɛ mipɛ̀lɛɛ̀, ↄ̃ kí aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń yeii?

17 A wèwà à mɛ̀: Baa, ḿmɛ n lɛgbɛ̃̀ mapi n zↄ̀blenaɛ ń Dii n Lua tↄ́o n mɛ̀ ma nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable, iↄ dɛ kía ũ n gɛ̃ɛ ũo lò?

18 Gwa ma dii kí, Adonia mɛ́ kpalablè tia, mɛ́ ń a yã́ dↄ̃o.

19 À sa'ò ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãↄ dasidasi, à n nɛ́ↄ sìsi píi ń sa'ona Abiataao ń zĩgↄ̃ↄ dↄaana Yoabuo, ↄ̃ i n zↄ̀blena Salomↄↄ sísio.

20 Ma dii kí, ḿmɛ Isailiↄ sↄ̃́anzi ḿpii, wà e ma gbɛ̃́ pↄ́ a gↄ̃ kía ũ n gbɛu.

21 Ma dii kí, tó n ta n deziↄ guu, mapi ń ma nɛ́ Salomↄↄo, waↄ wá gwa tàaedeↄ ũɛ.

22 Kɛ́ àlɛ yã'o ń kío màa, ↄ̃ ãnabi Natã kà.

23 Wa ò kíɛ wà mɛ̀, ãnabi Natã kɛ́. Ɔ̃ Natãpi mↄ̀ kùlɛ kíɛ, à wùlɛ a gbɛɛu

24 à mɛ̀: Ma dii kí, ḿmɛ n mɛ̀ Adonia kpalable, iↄ dɛ kía ũ n gɛ̃ɛ ũa?

25 Asa à gɛ̀ sa'ò gbã ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãↄ dasidasi. À n nɛ́ↄ sìsi píi ń n zĩgↄ̃ↄ dↄaanao ń sa'ona Abiataao. Aalɛ pↄble, aalɛ imiaànↄ tia, aalɛ mɛ: Lua kí Adonia dↄ̃ ń aafiao!

26 Ãma i mapi n zↄ̀blena sísio ge sa'ona Zadoki ge Yoiada nɛ́ Benaia ge n zↄ̀blena Salomↄↄ.

27 Ma dii kí, asi ḿmɛ n yã́pi kɛ̀, ↄ̃ n gi gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃lɛ kpalau n gɛ̃ɛ ũ oi wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛa?

28 Ɔ̃ kí Davidi mɛ̀: À Basɛba sísimɛɛ. Kɛ́ Basɛba mↄ̀ gɛ̃̀, à mↄ̀ zɛ̀ kí aɛ.

29 Ɔ̃ kí lɛgbɛ̃̀ɛ̀ à mɛ̀: Dii ku! À ma bↄ taasi píi guu.

30 Lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀nɛ ń Dii Isailiↄ Lua tↄ́o, ma mɛ̀ n nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable ma gbɛu, iↄ dɛ kía ũ ma gɛ̃ɛ ũ, má kɛ gbã kã́ukãu.

31 Ɔ̃ Basɛba kùlɛ mipɛ̀lɛ tↄↄlɛ kíɛ à mɛ̀: Ma dii kí Davidi, Lua n dↄ̃ ń aafiao gↄↄpii!

32 Ɔ̃ kí Davidi mɛ̀: À sa'ona Zadoki sísimɛɛ ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao. Kɛ́ aa kà kí kĩ́i,

33 a ònɛ́: À ma ìwaↄ naaa à gɛ́ ma nɛ́ Salomↄↄ dii ma sↄ̃baona kpɛ, í gɛaànↄ Giↄ̃.

34 Wekĩi sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão aa nísikauwà, aai aà dilɛ Isailiↄ kía ũ, í kuupɛ à wiilɛ à mɛ: Lua kí Salomↄↄ dↄ̃ ń aafiao!

35 Bee kpɛ í suaànↄ, i zↄ̃lɛ kpalau, iↄ dɛ kía ũ ma gbɛu. Aàpi má dìlɛ Isailiↄ ń Yudaↄ dↄaana ũ.

36 Ɔ̃ Yoiada nɛ́ Benaia ò kíɛ: A kɛ màa! Dii n Lua n lɛ́si, ma dii kí!

37 Lá Dii kunnↄ ma dii kí, aàↄ kú ń Salomↄↄo màa sↄ̃, i aà kíakɛ kã́fĩ dɛ n pↄ́a.

38 Ɔ̃ sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń dↄaiↄ gɛ̀ Salomↄↄ dì kí Davidi sↄ̃baona kpɛ, aa gɛ̀aànↄ Giↄ̃.

39 Ɔ̃ sa'ona Zadoki nísi tùu sɛ̀ Dii zwã̀akpɛu, à nísipi kà Salomↄↄwa. Kɛ́ wà kuupɛ̀, ↄ̃ gbɛ̃́pii wiilɛ̀ aa mɛ̀: Lua kí Salomↄↄ dↄ̃ ń aafiao!

40 Ɔ̃ gbɛ̃́pii bↄ̀ tɛaàzi, aalɛ su, aalɛ kulɛpɛ, aalɛ pↄnakɛ maamaa, ↄ̃ tↄↄlɛ lùa kↄ̃fĩ pↄ́ aalɛ kɛpi yã́i.

41 Kɛ́ Adonia ń gbɛ̃́ pↄ́ à ń sisiↄ pↄblè aa làa, aalɛ fɛlɛ, aa kↄ̃fĩpi mà. Kɛ́ Yoabu kuu'ↄpi mà, ↄ̃ à mɛ̀: Bↄ́ zↄa mɛ́ dↄ wɛ̃́lɛ guu màai?

42 I yã́pi o a làao, ↄ̃ sa'ona Abiataa nɛ́ Yonatãa kàò gↄ̃̀ↄ. Ɔ̃ Adonia mɛ̀: Mↄ ǹ gɛ̃. Bɛɛɛden n ũ, baona n mↄò.

43 Ɔ̃ Yonatãa ò Adoniaɛ: Aawo! Wá dii kí Davidi mɛ́ Salomↄↄ kpà kpalau.

44 À sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń a dↄaiↄ gbàɛ aa gɛaànↄ, ↄ̃ aa gɛ̀ aà dì kí sↄ̃baona kpɛ.

45 Ɔ̃ sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão nísikàwà, aa aà kpà kía ũ Giↄ̃. Bↄa we aa sù ń pↄnakɛao, ↄ̃ wɛ̃́lɛ lòo. Kↄ̃fĩ pↄ́ á màn we.

46 Salomↄↄ zↄ̃lɛa kpalau kↄ̀.

47 Ɔ̃ wá dii kí Davidi ìwaↄ mↄ̀ fↄkpàwà sↄ̃, aa mɛ̀ Lua Salomↄↄ tↄbↄ dɛ aà pↄ́a! Lua aà kíakɛ gba gbãa dɛ aà pↄ́a! Ɔ̃ Davidi misìilɛ Diiɛ a liiwa,

48 à mɛ̀: Wà gbãakpa Dii Isailiↄ Luazi! Asa a tò ma wɛsì ma gɛ̃ɛ kpaa ma kpalaulɛ gbã.

49 Kɛ́ vĩa gbɛ̃́ pↄ́ Adonia ń sisiↄ kũ̀, ↄ̃ aa tilɛ̀, baade a taa kɛ̀.

50 Kɛ́ Adonia lɛ́ vĩakɛ Salomↄↄɛ, à fɛ̀lɛ gɛ̀ nà Dii gbagbakĩizi, à a kↄ́ba kũ̀.

51 Ɔ̃ wa ò Salomↄↄɛ wà mɛ̀: Gwa, Adonia lɛ́ vĩakɛnɛɛ, à gɛ̀ nà Dii gbagbakĩizi a a kↄ́ba kũa, àlɛ mɛ ǹ lɛgbɛ̃ n zↄ̀blenaɛ gbã, kɛ́ ńyↄ̃ a dɛo.

52 Ɔ̃ Salomↄↄ mɛ̀: Tó a azĩa kũa dↄ̃ gbɛ̃́ bɛɛɛde ũ, baa aà mikãe a lɛ́lɛ zĩ́lɛo. Tó wà sù vãie èwà sↄ̃, à gàɛ.

53 Ɔ̃ kí Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Adonia gò Dii gbagbakĩiwa. Kɛ́ Adoniapi mↄ̀ kùlɛɛ̀, ↄ̃ Salomↄↄ òɛ̀: Ta n bɛ.