1 Kings 14 in Boko

1 Gↄↄ bee gyã Yeloboaũ nɛgↄ̃ɛ Abia lè.

2 Ɔ̃ Yeloboaũpi ò a naɛ: Fɛlɛ ǹ nzĩa lilɛ, kɛ́ wasu n dↄ̃ ma nↄ ũo, ní gɛ́ Silo. Ãnabi Ahia ku we. Ɔ̃mɛ òmɛɛ máↄ dɛ Isailiↄ kía ũ.

3 Pɛ̃ɛ sɛ mɛ̀n kwi ń kàaↄ ń zↄ́ tùuo, ní gɛoɛ̀. A yã́ pↄ́ a nɛ́pi le onɛɛ.

4 Ɔ̃ Yeloboaũ nↄ kɛ̀ màa, à fɛ̀lɛ gɛ̀ Silo à gɛ̃̀ Ahia bɛ. Ahia wɛ́ lɛ́ gu'e lↄo, asa à zikũ̀ɛ, aà wɛ́ gↄ̃̀ sùii.

5 À mↄ lè Dii ò Ahiaɛ: Yeloboaũ nↄ nɛ́ lɛ́ gyãkɛ, ↄ̃ àlɛ mↄ́ a yãgbɛaima. Lá ńyↄ̃ wewàn kɛ, asa tó à mↄ̀, a azĩa lilɛnɛ gbɛ̃pãle ũɛ.

6 Kɛ́ Ahia aà kɛ̀sɛ kↄ̃fĩ mà, àlɛ gɛ̃ kpɛ́u, à mɛ̀: Gɛ̃ Yeloboaũ na! Bↄ́yãi n nzĩa lìlɛ màai? Yãpãsĩ Lua mɛ̀ mà onɛ.

7 Gɛ ǹ o Yeloboaũɛ, Dii Isailiↄ Lua mɛ̀ ámɛ a n sɛ n gbɛ̃́ↄ guu, a n dilɛ a gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ.

8 A Davidi buiↄ bↄ̀ kpalau, ↄ̃ a n kpau, kási ń dɛ lá a zↄ̀blena Davidiwao. Aàpi a yãdilɛaↄ kũa, a tɛazi ń nↄ̀sɛmɛndoo, à yã́ pↄ́ á yei kɛ̀.

9 N vãikɛ̀ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aanɛↄla, n gɛ n dii pãleↄ kɛ̀ nzĩaɛ, mↄ pↄ́ ń kàsa tã́a ũↄ, ↄ̃ n bↄ aà kpɛ, n a pↄ fɛ̀lɛɛ.

10 Ayãmɛto á yã́yia n buiↄwa, á n gↄ̃ɛↄ kaalɛ Isailiↄ guu zↄↄ ń wɛ̃́ɛↄ píi, í tɛsↄ̃ n bɛwa, lá wì tɛsↄ̃ zùgbↄ̃wa e à tɛ́kũ láa píiwa.

11 Gbɛ̃ↄ n bui pↄ́ aa gaga wɛ̃́lɛuↄ só, bãↄ i n gbɛ̃́ pↄ́ aa gaga sɛ̃uↄ ble. Dii mɛ́ ò.

12 Mpi sa sↄ̃ nↄɛ, fɛlɛ ta bɛ. Tó n kɛ̀sɛpɛ̀lɛ wɛ̃́lɛ guu gↄ̃̀ↄ, nɛ́pi a gaɛ.

13 Isailiↄ i aà gɛ ↄ́ↄlↄ, aai aà vĩ. Yeloboaũ buiↄ guu píi, aàpi wa vĩ ado, asa aàpi ado ↄ̃ Dii Isailiↄ Lua yãmaa èwà Yeloboaũ ua.

14 Dii a kía pãle dilɛ a gbɛ̃́ Isailiↄnɛ. Ɔ̃mɛ a Yeloboaũ buiↄ dɛdɛ. Gbãɛ! Bↄ kɛ ló? Ée, tiatiaɛ!

15 Dii a gotↄ̃ Isailiↄwa, aai gↄ̃ lán fee pↄ́ lɛ́ deedee í guuwa. A Isailiↄ bↄlɛ bùsu maa pↄ́ a kpà ń deziↄwaɛ beeu, i ń fãaa Uflata baale, kɛ́ aa Asetaati lí pɛ̀lɛpɛlɛ, aa Dii pↄ fɛ̀lɛoɛ̀ yã́i.

16 A Isailiↄ kpámá duuna pↄ́ Yeloboaũ kɛ̀ à Isailiↄ dà a kɛau yã́i.

17 Ɔ̃ Yeloboaũ na fɛ̀lɛ lɛ́ tá. Kɛ́ à kà Tiiza, àlɛ gɛ̃ kpɛ́u, ↄ̃ nɛgↄ̃ɛnapi gà.

18 Wà aà vĩ̀, ↄ̃ Isailiↄ ↄ́ↄlↄ̀ ḿpii, lá Dii dà a zↄ̀blena ãnabi Ahiaɛ a òwa.

19 Yeloboaũ yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau, zĩ pↄ́ a kàↄ ń aà kíakɛyão píi.

20 Yeloboaũ zↄ̃lɛa kpalau píi wɛ̃̀ bao ń plaoɛ. Kɛ́ à gà, ↄ̃ aà nɛ́ Nadabu zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.

21 Salomↄↄ nɛ́ Lↄbↄaũ mɛ́ Yudaↄ kía ũ. À kpalablè a wɛ̃̀ bla ń mɛ̀ndoode guuɛ, ↄ̃ à kɛ̀ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ gɛ̃o ń plao, wɛ̃́lɛ pↄ́ Dii dìlɛ Isaili bui píi wɛ̃́lɛↄ ũ guu, kɛ́ a tↄ́ àↄ kuwà. Aà da tↄ́n Naama, Amↄni buiɛ.

22 Yudaↄ yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, aa aà zafɛ̃̀ɛ̀ dɛ ń deziↄla píi ń duuna pↄ́ aa kɛ̀o.

23 Aa gulɛsĩↄ bò sa'okĩiↄ ũ sĩ̀sĩ lɛsĩↄ musu píi ń lí yɛ̀lɛlɛↄ gbáuo píi, aa gbɛↄ ń líↄ pɛ̀lɛpɛlɛu.

24 Baa se tã́akpɛ káaluaↄ ku Isaili bùsuu gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ũ. Isailiↄ bui pↄ́ Dii ń yánɛ́ↄ yãbɛ̃ɛkɛaↄ sɛ̀ píiɛ.

25 Kí Lↄbↄaũ kpalablea wɛ̃̀ sↄode guu ↄ̃ Egipi kí Sisaki mↄ̀ lɛ̀lɛ Yelusalɛũwa.

26 À Dii kpɛ́ àizɛɛↄ ń kibɛ pↄ́ↄ nàaa, à vua sɛ̀ngbao pↄ́ Salomↄↄpiↄ sɛ̀lɛ píi.

27 Ɔ̃ kí Lↄbↄaũ sɛ̀ngbaopiↄ gɛ̃ɛ pì ń mↄgotɛ̃o, a nà dↄai pↄ́ aaìↄ a bɛ zɛ́ dↄ̃́aↄ dↄaanaↄnɛ ń ↄzĩ.

28 Tó kí lɛ́ gɛ́ Dii kpɛ́u, dↄaipiↄ ìↄ sɛ̀ngbaopiↄ kũa. Tó dↄaipiↄ sù, ↄ̃ aaì ɛa kálɛ ń kpɛ́u.

29 Lↄbↄaũ yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau.

30 Lↄbↄaũ ń Yeloboaũo aaìↄ zĩka ń kↄ̃o gↄↄpiiɛ.

31 Kɛ́ Lↄbↄaũ gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń aà deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu. Aà da tↄ́n Naama, Amↄni buiɛ. Ɔ̃ aà nɛ́ Abia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.