1 Kings 1 in Boko

1 Kí Davidi zikũ̀ táotao. Baa tó wà zwãa kùaàla, ĩ́ana ì gi àↄ aà dɛɛ.

2 Ɔ̃ aà ìwaↄ òɛ̀: Wá dii kí, to wà wɛ̃́ndia wɛɛlɛnɛ, aàↄ zĩkɛnɛ, iↄ n gwa, iↄ wúlɛ n saɛ, kɛ́ ĩ́ana su n dɛ lↄo yã́i.

3 Ɔ̃ wà gɛ̀ kpálɛkɛ̀ wɛ̃́ndia kɛfɛnai Isaili bùsuu píi, ↄ̃ wà bↄ̀ Sunɛũ nↄɛ Abisagawa, wa sɛ̀ sùò kíɛ.

4 Wɛ̃́ndiapiá nↄanaɛ. Ìↄ kí gwa àↄ zĩkɛɛ̀, ãma kí i aà dↄ̃ nↄɛ ũo.

5 Agita nɛ́ Adonia azĩa dìlɛ a ka, à mɛ̀ ámɛ á kpalable tia. Ɔ̃ à sↄ̃́goↄ sɛ̀ ń sↄ̃deↄ ń gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn blakwi pↄ́ aaↄ bàalɛ aaↄ dↄaaɛↄ.

6 Zaa a ku, aà mae i aà lele à mɛ bↄ́yãi ńlɛ kɛ màaio. Aàpi sↄ̃ gↄ̃ kɛfɛnaɛ. Abisaloũ mɛ́ yↄ̃́ mì a kpàwà.

7 Ɔ̃ à lɛkpàaĩ ń Zeluia nɛ́ Yoabuo ń sa'ona Abiataao, ↄ̃ aa zɛ̀aànↄ.

8 Kási sa'ona Zadoki ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń ãnabi Natão ń Simɛio ń Davidi gbɛ̃naↄ ń aà dↄai nɛgↄ̃naↄ aai zɛaànↄo.

9 Adonia sa'ò ń sãↄ ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ Gbɛ̀mlɛ̃ pↄ́ kú Logɛli nibↄna saɛwa. À a dãuna kíanɛↄ sìsi píi ń Yuda pↄ́ dɛ kía ìwa ũↄ píi.

10 I ãnabi Natã sísio ge Benaia ge Davidi dↄai nɛgↄ̃naↄ ge azĩa dãuna Salomↄↄ.

11 Ɔ̃ Natã gɛ̀ Salomↄↄ da Basɛba là à mɛ̀: Ni ma Agita nɛ́ Adonia kpalablè wá dii kí Davidi dↄ̃a saio lé?

12 To mà lɛdama, lá ńyↄ̃ kɛ, ǹ nzĩa misi ń n nɛ́ Salomↄↄ pↄ́o.

13 Fɛlɛ gɛ́ kí Davidi kĩ́i, ní oɛ̀, kɛ́ à lɛgbɛ̃̀nɛ yãa sↄ̃ à mɛ̀ n nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable a gbɛu a gɛ̃ɛ ũ sↄ̃ bɛ? Àkɛa Adonia mɛ́ kpalablèi?

14 Gↄↄ pↄ́ ńlɛ yã́pi oɛ̀ ↄ̃ má mↄ́ sↄ̃, mí yã́'idia.

15 Ɔ̃ Basɛba gɛ̀ kí lè aà kpɛa, asa kí zikũ̀ɛ. Sunɛũ nↄɛ Abisaga kuaànↄ we.

16 Basɛba kùlɛ mipɛ̀lɛɛ̀, ↄ̃ kí aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń yeii?

17 A wèwà à mɛ̀: Baa, ḿmɛ n lɛgbɛ̃̀ mapi n zↄ̀blenaɛ ń Dii n Lua tↄ́o n mɛ̀ ma nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable, iↄ dɛ kía ũ n gɛ̃ɛ ũo lò?

18 Gwa ma dii kí, Adonia mɛ́ kpalablè tia, mɛ́ ń a yã́ dↄ̃o.

19 À sa'ò ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãↄ dasidasi, à n nɛ́ↄ sìsi píi ń sa'ona Abiataao ń zĩgↄ̃ↄ dↄaana Yoabuo, ↄ̃ i n zↄ̀blena Salomↄↄ sísio.

20 Ma dii kí, ḿmɛ Isailiↄ sↄ̃́anzi ḿpii, wà e ma gbɛ̃́ pↄ́ a gↄ̃ kía ũ n gbɛu.

21 Ma dii kí, tó n ta n deziↄ guu, mapi ń ma nɛ́ Salomↄↄo, waↄ wá gwa tàaedeↄ ũɛ.

22 Kɛ́ àlɛ yã'o ń kío màa, ↄ̃ ãnabi Natã kà.

23 Wa ò kíɛ wà mɛ̀, ãnabi Natã kɛ́. Ɔ̃ Natãpi mↄ̀ kùlɛ kíɛ, à wùlɛ a gbɛɛu

24 à mɛ̀: Ma dii kí, ḿmɛ n mɛ̀ Adonia kpalable, iↄ dɛ kía ũ n gɛ̃ɛ ũa?

25 Asa à gɛ̀ sa'ò gbã ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãↄ dasidasi. À n nɛ́ↄ sìsi píi ń n zĩgↄ̃ↄ dↄaanao ń sa'ona Abiataao. Aalɛ pↄble, aalɛ imiaànↄ tia, aalɛ mɛ: Lua kí Adonia dↄ̃ ń aafiao!

26 Ãma i mapi n zↄ̀blena sísio ge sa'ona Zadoki ge Yoiada nɛ́ Benaia ge n zↄ̀blena Salomↄↄ.

27 Ma dii kí, asi ḿmɛ n yã́pi kɛ̀, ↄ̃ n gi gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃lɛ kpalau n gɛ̃ɛ ũ oi wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛa?

28 Ɔ̃ kí Davidi mɛ̀: À Basɛba sísimɛɛ. Kɛ́ Basɛba mↄ̀ gɛ̃̀, à mↄ̀ zɛ̀ kí aɛ.

29 Ɔ̃ kí lɛgbɛ̃̀ɛ̀ à mɛ̀: Dii ku! À ma bↄ taasi píi guu.

30 Lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀nɛ ń Dii Isailiↄ Lua tↄ́o, ma mɛ̀ n nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable ma gbɛu, iↄ dɛ kía ũ ma gɛ̃ɛ ũ, má kɛ gbã kã́ukãu.

31 Ɔ̃ Basɛba kùlɛ mipɛ̀lɛ tↄↄlɛ kíɛ à mɛ̀: Ma dii kí Davidi, Lua n dↄ̃ ń aafiao gↄↄpii!

32 Ɔ̃ kí Davidi mɛ̀: À sa'ona Zadoki sísimɛɛ ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao. Kɛ́ aa kà kí kĩ́i,

33 a ònɛ́: À ma ìwaↄ naaa à gɛ́ ma nɛ́ Salomↄↄ dii ma sↄ̃baona kpɛ, í gɛaànↄ Giↄ̃.

34 Wekĩi sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão aa nísikauwà, aai aà dilɛ Isailiↄ kía ũ, í kuupɛ à wiilɛ à mɛ: Lua kí Salomↄↄ dↄ̃ ń aafiao!

35 Bee kpɛ í suaànↄ, i zↄ̃lɛ kpalau, iↄ dɛ kía ũ ma gbɛu. Aàpi má dìlɛ Isailiↄ ń Yudaↄ dↄaana ũ.

36 Ɔ̃ Yoiada nɛ́ Benaia ò kíɛ: A kɛ màa! Dii n Lua n lɛ́si, ma dii kí!

37 Lá Dii kunnↄ ma dii kí, aàↄ kú ń Salomↄↄo màa sↄ̃, i aà kíakɛ kã́fĩ dɛ n pↄ́a.

38 Ɔ̃ sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń dↄaiↄ gɛ̀ Salomↄↄ dì kí Davidi sↄ̃baona kpɛ, aa gɛ̀aànↄ Giↄ̃.

39 Ɔ̃ sa'ona Zadoki nísi tùu sɛ̀ Dii zwã̀akpɛu, à nísipi kà Salomↄↄwa. Kɛ́ wà kuupɛ̀, ↄ̃ gbɛ̃́pii wiilɛ̀ aa mɛ̀: Lua kí Salomↄↄ dↄ̃ ń aafiao!

40 Ɔ̃ gbɛ̃́pii bↄ̀ tɛaàzi, aalɛ su, aalɛ kulɛpɛ, aalɛ pↄnakɛ maamaa, ↄ̃ tↄↄlɛ lùa kↄ̃fĩ pↄ́ aalɛ kɛpi yã́i.

41 Kɛ́ Adonia ń gbɛ̃́ pↄ́ à ń sisiↄ pↄblè aa làa, aalɛ fɛlɛ, aa kↄ̃fĩpi mà. Kɛ́ Yoabu kuu'ↄpi mà, ↄ̃ à mɛ̀: Bↄ́ zↄa mɛ́ dↄ wɛ̃́lɛ guu màai?

42 I yã́pi o a làao, ↄ̃ sa'ona Abiataa nɛ́ Yonatãa kàò gↄ̃̀ↄ. Ɔ̃ Adonia mɛ̀: Mↄ ǹ gɛ̃. Bɛɛɛden n ũ, baona n mↄò.

43 Ɔ̃ Yonatãa ò Adoniaɛ: Aawo! Wá dii kí Davidi mɛ́ Salomↄↄ kpà kpalau.

44 À sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń a dↄaiↄ gbàɛ aa gɛaànↄ, ↄ̃ aa gɛ̀ aà dì kí sↄ̃baona kpɛ.

45 Ɔ̃ sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão nísikàwà, aa aà kpà kía ũ Giↄ̃. Bↄa we aa sù ń pↄnakɛao, ↄ̃ wɛ̃́lɛ lòo. Kↄ̃fĩ pↄ́ á màn we.

46 Salomↄↄ zↄ̃lɛa kpalau kↄ̀.

47 Ɔ̃ wá dii kí Davidi ìwaↄ mↄ̀ fↄkpàwà sↄ̃, aa mɛ̀ Lua Salomↄↄ tↄbↄ dɛ aà pↄ́a! Lua aà kíakɛ gba gbãa dɛ aà pↄ́a! Ɔ̃ Davidi misìilɛ Diiɛ a liiwa,

48 à mɛ̀: Wà gbãakpa Dii Isailiↄ Luazi! Asa a tò ma wɛsì ma gɛ̃ɛ kpaa ma kpalaulɛ gbã.

49 Kɛ́ vĩa gbɛ̃́ pↄ́ Adonia ń sisiↄ kũ̀, ↄ̃ aa tilɛ̀, baade a taa kɛ̀.

50 Kɛ́ Adonia lɛ́ vĩakɛ Salomↄↄɛ, à fɛ̀lɛ gɛ̀ nà Dii gbagbakĩizi, à a kↄ́ba kũ̀.

51 Ɔ̃ wa ò Salomↄↄɛ wà mɛ̀: Gwa, Adonia lɛ́ vĩakɛnɛɛ, à gɛ̀ nà Dii gbagbakĩizi a a kↄ́ba kũa, àlɛ mɛ ǹ lɛgbɛ̃ n zↄ̀blenaɛ gbã, kɛ́ ńyↄ̃ a dɛo.

52 Ɔ̃ Salomↄↄ mɛ̀: Tó a azĩa kũa dↄ̃ gbɛ̃́ bɛɛɛde ũ, baa aà mikãe a lɛ́lɛ zĩ́lɛo. Tó wà sù vãie èwà sↄ̃, à gàɛ.

53 Ɔ̃ kí Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Adonia gò Dii gbagbakĩiwa. Kɛ́ Adoniapi mↄ̀ kùlɛɛ̀, ↄ̃ Salomↄↄ òɛ̀: Ta n bɛ.